Вперше село згадується в документах 1585 року як власність княгині Сусани Острозької. Пізніше село належало графам Потоцьким та князям Чорторийським.
У 1762 році в селі була побудована православна церква святих Косьми і Дем’яна.
В розвитку продуктивних сил в селі посприяло будівництво залізниці, яка була прокладена у 1914 році і сполучила міста Коростень, Новоград-Волинський та Шепетівку. Зі станції Радулино відправлявся ліс, завозилось паливо для Баранівського порцелянового заводу. Залізниця сприяла розвитку торгівлі та пасажиро-перевезенням.
У 1906 році село Смолдирівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії.
Під час Другої світової війни, 13 липня 1941 року, село було окуповане нацистами.
До 10 серпня 2015 року — адміністративний центр Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Баранівського району, село увійшло до складу Новоград-Волинського району.
